потруїти

ПОТРУЇ́ТИ, ую́, у́їш, док., кого, що.

1. Умертвити отрутою всіх або багатьох.

[Вівдя:] Як вже й діти, борони боже, підуть упоперек родителям, то краще їх маленькими потруїти!.. (М. Кропивницький);

[Устя:] Не ножем, так потрую вас усіх увечері, сама отруюся, а знущань над нами більше не буде (В. Собко).

2. Зробити отруйним, просочити отрутою все або багато чого-небудь, більшу частину чогось.

– Не знать що вигадують: буцімто турки колодязі потруїли (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Скажи своїм господарям, нехай облишать свої діла мерзенні. Навіщо воду потруїли в криницях? (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. потруїти — потруї́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потруїти — -ую, -уїш, док., перех. 1》 Умертвити отрутою всіх чи багатьох. 2》 Зробити отруйним, просочити отрутою все чи багато чого-небудь, більшу частину чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потруїти — Потруї́ти, -трую́, -тру́їш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. потруїти — ПОТРУЇ́ТИ, ую́, у́їш, док., перех. 1. Умертвити отрутою всіх або багатьох. [Вівдя:] Як вже й діти, борони боже, підуть упоперек родителям, то краще їх маленькими потруїти!.. (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
5. потруїти — Потруїти, -трую, -їш гл. Отравить (многихъ).  Словник української мови Грінченка