потруїтися
ПОТРУЇ́ТИСЯ, у́їться, док.
Загинути або захворіти від отрути, чого-небудь отруйного (про всіх або багатьох).
Сестри ходили Що день божий вранці-рано Плакать над Іваном, Поки самі потруїлись Тим зіллям поганим (Т. Шевченко);
– А то так: “Де хлібець?” – “Миші поїли” .. – “Де рибка?” – “Потруїлась” (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)