потруїтися
ПОТРУЇ́ТИСЯ, у́їться, уїмо́ся, уїте́ся, док. Загинути або захворіти від отрути, чого-небудь отруйного (про всіх або багатьох).
Сестри ходили Що день божий вранці-рано Плакать над Іваном, Поки самі потруїлись Тим зіллям поганим (Шевч., II, 1963, 136);
— А то так: «Де хлібець?» — «Миші поїли» .. — «Де рибка?» — «Потруїлась» (Донч., І, 1956, 69).
Словник української мови (СУМ-11)