потріскатися

ПОТРІ́СКАТИСЯ, ається, док.

Вкритися по поверхні тріщинами; розтріскатися.

По вулицях страшно ходити, бо руїни потріскались і ось-ось впадуть на голову (М. Коцюбинський);

На хресті було прибите розп'яття. Воно також потемніло й потріскалось на сонці та вітрах (О. Гончар);

У великому палісаднику бургомістерської садиби земля потріскалася від засухи (Ірина Вільде);

// Пошерхнути, порепатися (про руки, губи і т. ін.).

[Явдоха:] На губах смага, аж потріскались губи!.. (М. Кропивницький);

Відчула [Маруся] нараз, що вона ж уже кілька тижнів не милася. Поглянула на руки – руки були брудні і потріскалися (Г. Хоткевич);

Від холодної води литки так потріскалися, що з них цебеніла кров (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. потріскатися — потрі́скатися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потріскатися — -ається, док. Вкритися по поверхні тріщинами; розтріскатися. || Пошерхнути, порепатися (про руки, губи і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потріскатися — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. потріскатися — ПОТРІ́СКАТИСЯ, ається, док. Вкритися по поверхні тріщинами; розтріскатися. По вулицях страшно ходити, бо руїни потріскались і ось-ось впадуть на голову (Коцюб., III, 1956, 354); На хресті було прибите розп’яття.  Словник української мови в 11 томах
5. потріскатися — Потріскатися, -каюся, -єшся гл. Потрескаться. Ворота кам'яні од великого жару потріскались. Стор. МПр. 42.  Словник української мови Грінченка