потріскати

ПОТРІ́СКАТИ, аю, аєш, док.

1. що, фам., зневажл. Поїсти все або багато чого-небудь.

– Ходім обідать, бо я страшенно їсти хочу, – сказав Бородавкін. – Що набрали своїх наїдків, то все дочиста поїли, і все повипивали, і все потріскали (І. Нечуй-Левицький).

2. розм. Те саме, що потрі́скатися.

Як вони їли сухий хліб, то здавалося, що кістки в лиці потріскають (В. Стефаник);

Так потріскала [земля], що вільно руку встромиш у розщелину серед дороги, а в полі то й кулака (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. потріскати — потрі́скати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потріскати — -аю, -аєш, док. 1》 перех., фам., зневажл. Поїсти все чи багато чого-небудь. 2》 неперех., розм., рідко. Те саме, що потріскатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потріскати — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. потріскати — ПОТРІ́СКАТИ, аю, аєш, док. 1. перех., фам., зневажл. Поїсти все або багато чого-небудь. — Ходім обідать, бо я страшенно їсти хочу, — сказав Бородавкін. — Що набрали своїх наїдків, то все дочиста поїли, і все повипивали, і все потріскали (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах