потрісканий

ПОТРІ́СКАНИЙ, а, е.

Який має на поверхні тріщини.

Величезні кручі, скелі, Скрізь потріскані, побиті, Дивляться, немов потвори, З давніх-давен скам'янілі (Леся Українка);

По обіді пройшов дощ. Гаряча, потріскана від спеки земля ожила (О. Донченко);

Віщуючи вітер, загуділи дуплаві липи. Їхня потріскана, з наростами кора схожа на старі соти (М. Стельмах);

// Пошерхлий, порепаний (про руки, губи і т. ін.).

До школи підходили хлопці – засмалені, смугляві, з полупленим видом, з чорними, потрісканими од літньої праці руками (С. Васильченко);

Вихор дихав важко, кусав до крові потріскані губи і злегка тремтів, наче в нього починалася гарячка (В. Кучер);

Допитливі очі [хлопців] побігли павучками по Альоші – від голих потрісканих ніг до чуба (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. потрісканий — потрі́сканий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потрісканий — див. шершавий  Словник синонімів Вусика
3. потрісканий — -а, -е. Який має на поверхні тріщини. || Пошерхлий, порепаний (про руки, губи і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потрісканий — ПОТРІ́СКАНИЙ, а, е. Який має на поверхні тріщини. Величезні кручі, скелі, Скрізь потріскані, побиті, Дивляться, немов потвори, З давніх-давен скам’янілі (Л. Укр., IV, 1954, 163); По обіді пройшов дощ. Гаряча, потріскана від спеки земля ожила (Донч.  Словник української мови в 11 томах