потуманити

ПОТУМА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, розм.

1. Туманити якийсь час.

Пусти, мати, погуляти, Я не забарюся: Тілько хлопців потуманю, Да й назад вернуся (П. Чубинський).

2. перен. Затьмарити розум, свідомість усім або багатьом; запаморочити.

Певність того, що радянських військ нізвідки чекати, потуманила голови гітлерівцям (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. потуманити — потума́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потуманити — -ню, -ниш, док., перех., розм. 1》 Туманити якийсь час. 2》 перен. Затьмарити розум, свідомість усім або багатьом; запаморочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потуманити — ПОТУМА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. Туманити якийсь час. Пусти, мати, погуляти, Я не забарюся: Тілько хлопців потуманю, Да й назад вернуся (Чуб., V, 1874, 578). 2. перен. Затьмарити розум, свідомість усім або багатьом; запаморочити.  Словник української мови в 11 томах
4. потуманити — Потуманити, -ню, -ниш гл. Одурачить (многихъ).  Словник української мови Грінченка