потупитися
ПОТУ́ПИТИСЯ див. поту́плюватися.
ПОТУПИ́ТИСЯ, ту́питься; мн. поту́пляться; док.
Стати тупим (про все або багато чого-небудь).
Федір обдивлявся серпи, чи не пощербилися, не потупилися (Панас Мирний);
– Коли всі були поранені й мечі потупились, .. він сказав: “Воїни, не посоромимо землі Руської, поляжемо тут кістьми” (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)