потурлити
ПОТУРЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, діал.
Погнати.
Зрадів парубок .. та мерщій потурлив барана на ярмарок (з казки);
[Михайло:] Киргизи коней .. уосени на очах наших потурлили у степ, і вони пропали (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)