потушитися

ПОТУШИ́ТИСЯ, ту́шиться, док., розм., рідко.

Те саме, що поту́хнути¹ 1.

Не спуска він очей з горниць, дожида, коли потушиться огонь у пановім покої (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. потушитися — потуши́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. потушитися — -тушиться, док., розм., рідко. Те саме, що потухнути I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потушитися — ПОТУШИ́ТИСЯ, ту́шиться, док., розм., рідко. Те саме, що поту́хнути¹ 1. Не спуска він очей з горниць, дожида, коли потушиться огонь у пановім покої (Мирний, І, 1954, 309).  Словник української мови в 11 томах