пофарбування
ПОФАРБУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. пофарбува́ти.
Властивий дереву темно-сірий колорит будівлі [гуцулів] не порушується ні побілками, ні пофарбуванням (з наук. літ.);
Для пофарбування вовни селяни виготовляли з різних рослин та червецю барвники, які давали м'які приємні кольори (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)