пофарбування

ПОФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пофарбува́ти.

Властивий дереву темно-сірий колорит будівлі [гуцулів] не порушується ні побілками, ні пофарбуванням (Дерев. зодч. Укр., 1949, 14);

Для пофарбування вовни селяни виготовляли з різних рослин та червецю барвники, які давали м’які приємні кольори (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 93).

Значення в інших словниках

1. пофарбування — пофарбува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пофарбування — -я, с. Дія за знач. пофарбувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пофарбування — ПОФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пофарбува́ти. Властивий дереву темно-сірий колорит будівлі [гуцулів] не порушується ні побілками, ні пофарбуванням (з наук. літ.); Для пофарбування вовни селяни виготовляли з різних рослин та червецю барвники, які давали м'які приємні кольори (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах