пофарбований
ПОФАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пофарбува́ти.
Велика хата пофарбована синім, по стінах картки друковані, яскраві малюнки (Л. Укр., IV, 1954, 220);
Якщо старі будинки були обведені дерев’яними огорожами, то нові пишалися дротяними сітками, пофарбованими у спокійний, сталевий колір (Вільде, Сестри.., 1958, 109);
Двадцять горнят і мисочок відразу було запаскуджено усякими.. красилами, чорнилами; у всіх наймичок кінці носів були пофарбовані (Хотк., II, 1966, 34);
Через широкий край веселки.. було ясно видко зелене море, білі гребені на хвилях, пофарбовані то червоним, то жовтим, то синім кольором веселки (Н.-Лев., II, 1956, 234);
// У знач. прикм.
Бачила [Надійка], як ворушаться повні, пофарбовані губи та тьмяно полискують скельця чорних окулярів (Коз., Листи.., 1967, 233);
Пішла Галинка в школу. Пішла попервах у пофарбованій полотняній спідничинці (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 43);
// пофарбо́вано, безос. присудк. сл.
Курей, щоб не плутати (вони були причиною сварки), старанно пофарбовано (Гончар, Тронка, 1963, 89).
Словник української мови (СУМ-11)