похвально
ПОХВА́ЛЬНО.
Присл. до похва́льний.
Оглянув [Шеффель] нутро фабрики, розмірив, що, як і куди, і висказався дуже похвально про будову (І. Франко);
У вільні години він виїжджав на човні до місць, відомих лише йому, і витягав з них таких великих сомів, що всі заздрили і похвально прицмокували язиками (М. Чабанівський);
// у знач. пред. Гідно похвали.
[Лікар:] Малюйте, панночко мила, се похвально і для панночки воно теє... показна річ (Леся Українка);
– Бути рішучим – похвально, але бути далекоглядним – обов'язок державного діяча (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)