похвально
ПОХВА́ЛЬНО. Присл. до похва́льний.
Оглянув [Шеффель] нутро фабрики, розмірив, що, як і куди, і висказався дуже похвально про будову (Фр., V, 1951, 383);
У вільні години він виїжджав на човні до місць, відомих лише йому, і витягав з них таких великих сомів, що всі заздрили і похвально прицмокували язиками (Чаб., Балкан. весна, 1960, 22);
// у знач. присудк. сл. Гідно похвали.
[Лікар:] Малюйте, панночко мила, се похвально і для панночки воно теє… показна річ (Л. Укр., II, 1951, 35);
— Бути рішучим — похвально, але бути далекоглядним — обов’язок державного діяча (Кочура, Зол. грамота, 1960, 365).
Словник української мови (СУМ-11)