похмурний
ПОХМУ́РНИЙ, а, е, заст.
Похмурий.
Темна та похмурна Із неба зслизла чорна ніч (І. Котляревський);
Батько усе ходив по дорогах і вертався сивіший та похмурніший (Марко Вовчок);
– Похмурна, похмурна година! – каже сам собі Шрам. – Не така ще, як тобі здається, – сказав Сомко (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)