похмуріти

ПОХМУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. і док., рідко.

Те саме, що похмурні́ти.

Бистро його очі пробігли по Настиному обличчю і зразу похмуріли... (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. похмуріти — похмурі́ти дієслово недоконаного і доконаного виду похмурніти рідко  Орфографічний словник української мови
2. похмуріти — -ію, -ієш, недок. і док., рідко. Те саме, що похмурніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похмуріти — ПОХМУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. і док., рідко. Те саме, що похмурні́ти. Бистро його очі пробігли по Настиному обличчю і зразу похмуріли… (Мирний, IV, 1955, 47).  Словник української мови в 11 томах
4. похмуріти — Похмуріти, -рію, -єш гл. Нахмуриться, придти въ дурное расположеніе духа (о многихъ). Усі похмуріли, зажурилися. Мир. ХРВ. 140.  Словник української мови Грінченка