поцокувати

ПОЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок.

Цокати стиха або час від часу.

Ходила [Мася], погойдуючись та підківками поцокуючи (А. Свидницький);

Двоє добрих коней визирали з стайні, поцокуючи оздобленими обротьками (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. поцокувати — поцо́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поцокувати — див. звучати  Словник синонімів Вусика
3. поцокувати — -ую, -уєш, недок. Цокати стиха або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поцокувати — ПОЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Цокати стиха або час від часу. Ходила [Мася], погойдуючись та підківками поцокуючи (Свидн., Люборацькі, 1955, 80); Двоє добрих коней визирали з стайні, поцокуючи оздобленими обротьками (Чаб., Балкан. весна, 1960, 62).  Словник української мови в 11 томах
5. поцокувати — Поцо́кувати, -кую, -єш гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.  Словник української мови Грінченка