поцінний

ПОЦІ́ННИЙ, а, е, розм.

Підхожий ціною.

[Данченко:] Це земля добра і поцінна, і нема так близько іншої (Б. Грінченко);

Ярмарок, зрозуміла річ, його цікавить надзвичайно: чи поцінна тепер худоба (Г. Косинка).

Значення в інших словниках

1. поцінний — поці́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. поцінний — -а, -е, розм. Підхожий ціною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцінний — Поці́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. поцінний — ПОЦІ́ННИЙ, а, е, розм. Підхожий ціною. [Данченко:] Це земля добра і поцінна, і нема так близько іншої (Гр., II, 1963, 512); Ярмарок, зрозуміла річ, його цікавить надзвичайно: чи поцінна тепер худоба (Кос., Новели, 1962, 139).  Словник української мови в 11 томах
5. поцінний — Поцінний, -а, -е По цѣнѣ подходящій, недорогой.  Словник української мови Грінченка