1. Словник української мови у 20 томах

поцінний

ПОЦІ́ННИЙ, а, е, розм.

Підхожий ціною.

[Данченко:] Це земля добра і поцінна, і нема так близько іншої (Б. Грінченко);

Ярмарок, зрозуміла річ, його цікавить надзвичайно: чи поцінна тепер худоба (Г. Косинка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцінний — поці́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. поцінний — -а, -е, розм. Підхожий ціною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцінний — Поці́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поцінний — ПОЦІ́ННИЙ, а, е, розм. Підхожий ціною. [Данченко:] Це земля добра і поцінна, і нема так близько іншої (Гр., II, 1963, 512); Ярмарок, зрозуміла річ, його цікавить надзвичайно: чи поцінна тепер худоба (Кос., Новели, 1962, 139). Словник української мови в 11 томах
  5. поцінний — Поцінний, -а, -е По цѣнѣ подходящій, недорогой. Словник української мови Грінченка