поцінний

Поці́нний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцінний — поці́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. поцінний — -а, -е, розм. Підхожий ціною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцінний — ПОЦІ́ННИЙ, а, е, розм. Підхожий ціною. [Данченко:] Це земля добра і поцінна, і нема так близько іншої (Б. Грінченко); Ярмарок, зрозуміла річ, його цікавить надзвичайно: чи поцінна тепер худоба (Г. Косинка). Словник української мови у 20 томах
  4. поцінний — ПОЦІ́ННИЙ, а, е, розм. Підхожий ціною. [Данченко:] Це земля добра і поцінна, і нема так близько іншої (Гр., II, 1963, 512); Ярмарок, зрозуміла річ, його цікавить надзвичайно: чи поцінна тепер худоба (Кос., Новели, 1962, 139). Словник української мови в 11 томах
  5. поцінний — Поцінний, -а, -е По цѣнѣ подходящій, недорогой. Словник української мови Грінченка