поцінно

Поці́нно, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцінно — поці́нно прислівник прийнятно за ціною незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. поцінно — розм. Присл. до поцінний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцінно — ПОЦІ́ННО, розм. Присл. до поці́нний. Торік повертався я з Деркачівського ярмарку, і так мені тим разом пощастилося, що я і своє добро спродав, і покупив, що мені треба, поцінно (Марко Вовчок); Ліс – це зайві клопоти. Словник української мови у 20 томах
  4. поцінно — ПОЦІ́ННО, розм. Присл. до поці́нний. Торік повертався я з Деркачівського ярмарку, і так мені тим разом пощастилося, що я і своє добро спродав, і покупив, що мені треба, поцінно (Вовчок, VI, 1956, 292); Ліс — це зайві клопоти. Словник української мови в 11 томах
  5. поцінно — Поцінно, поцінному нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Сим. 230. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143). Поцінно купив. Черк. у. Купив поцінно. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка