почарувати

ПОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.

1. Зачарувати всіх або багатьох.

2. Чарувати якийсь час.

Юлина стиха заспівала: Почарую, поворожу над зеленим стогом, А чи правда, що зловили легіника мого, Почарую, поворожу воском на пшениці, А чи правда, що вже стятий любчик мій в темниці (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. почарувати — почарува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. почарувати — -ую, -уєш, док., перех. Зачарувати всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почарувати — ЧАКЛУВА́ТИ (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧАРУВА́ТИ, ЗАЧАРО́ВУВАТИ, ЗАКЛИНА́ТИ, ХИМОРО́ДИТИ заст.; НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАШІ́ПТУВАТИ заст., ШЕПТА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. почарувати — ПОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Зачарувати всіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах
5. почарувати — Почарувати, -ру́ю, -єш гл. 1) Поколдовать. 2) Очаровать (многихъ).  Словник української мови Грінченка