почастуватися
ПОЧАСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся.
Док. до частува́тися.
Поплакавши і поридавши, Сивушкою почастовавсь [почастувавсь Еней] (І. Котляревський);
Кращого вепра женіть сюди, щоб заколоти для гостя З дальнього краю. А з ним і самі почастуємось добре (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Незабаром Хома з'явився на виклик. Він прибув не сам, а в супроводі цілого почту місцевих селян, з якими, видно, встиг уже десь почастуватись сливовицею (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)