почасувати
ПОЧАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і без прям. дод., рідко.
Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось.
[Калеб:] Браття, я б ще гадав йому [Річарду] почасувати – тож і Содому бог почасував – він, може, схаменеться (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)