Великий тлумачний словник сучасної мови

почасувати

почасува́ти

-ую, -уєш, док., перех. і без додатка, рідко.

Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. почасувати — почасува́ти дієслово доконаного виду зачекати з чимсь рідко  Орфографічний словник української мови
  2. почасувати — ПОЧАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і без прям. дод., рідко. Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось. [Калеб:] Браття, я б ще гадав йому [Річарду] почасувати – тож і Содому бог почасував – він, може, схаменеться (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. почасувати — ПОЧАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка, рідко. Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось. [Калеб:] Браття, я б ще гадав йому [Річарду] почасувати — тож і Содому бог почасував — він, може, схаменеться (Л. Укр., III, 1952, 78).  Словник української мови в 11 томах