початківець
ПОЧАТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч.
Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях.
Ми всі, здається, старші віком літератори, радимо початківцям багато читати (М. Рильський);
Як гармати в полі одлунали і на рейках засохла кров, я в твої [Харкове] гомінливі квартали початківцем смуглявим прийшов (В. Сосюра);
Опублікування першої книги початківця – свято не тільки для читача, для літератури, для молодого автора, але й для старшого письменника (Ю. Смолич);
// у сполуч. зі сл., що означають професію, певне заняття. Особа, що починає працювати в якійсь галузі.
Початківець-інженер;
Робкор-початківець;
Механізатор-початківець.
Словник української мови (СУМ-20)