почекання

ПОЧЕКА́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. почека́ти.

Десь унизу в мовчанні й важких хвилях почекання нерухомо стояла німецька колона (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. почекання — «на почеканю » (125) < польськ. па poczekaniu — на швидку руку [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. почекання — почека́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. почекання — -я, с., рідко. Дія за знач. почекати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. почекання — ПОЧЕКА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. почека́ти. Десь унизу в мовчанні й важких хвилях почекання нерухомо стояла німецька колона (Загреб., Європа 45, 1959, 548).  Словник української мови в 11 томах