почекання

ПОЧЕКА́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. почека́ти.

Десь унизу в мовчанні й важких хвилях почекання нерухомо стояла німецька колона (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почекання — «на почеканю » (125) < польськ. па poczekaniu — на швидку руку [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. почекання — почека́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. почекання — -я, с., рідко. Дія за знач. почекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. почекання — ПОЧЕКА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. почека́ти. Десь унизу в мовчанні й важких хвилях почекання нерухомо стояла німецька колона (Загреб., Європа 45, 1959, 548). Словник української мови в 11 томах