почекання
ПОЧЕКА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. почека́ти.
Десь унизу в мовчанні й важких хвилях почекання нерухомо стояла німецька колона (Загреб., Європа 45, 1959, 548).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почекання — «на почеканю » (125) < польськ. па poczekaniu — на швидку руку [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- почекання — почека́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- почекання — -я, с., рідко. Дія за знач. почекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почекання — ПОЧЕКА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. почека́ти. Десь унизу в мовчанні й важких хвилях почекання нерухомо стояла німецька колона (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах