1. Словник української мови в 11 томах

почекати

ПОЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка.

1. Чекати якийсь час.

Я попросив шофера почекати і зайшов сам до середини. Мене зустрів адміністратор кінофабрики (Ю. Янов., II, 1958, 119);

Ганна ще якийсь час почекала, ніби перевіряючи у думках, чи все зроблено і перевірено, чи все приготовлено на маленькому столі (Собко, Зор. крила, 1950, 257).

2. наказ. сп. почека́й, почека́йте. Уживається як застереження або нахваляння, погроза.

— Ох, коли б не та розлучниця, не знала б я такого лиха! Але почекай! Прийде й твоя черга (Коцюб., І, 1955, 64);

— Почекай, що це за тупіт од лісу? — сказав [Мірошниченко] насторожено (Стельмах, II, 1962, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почекати — почека́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почекати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Чекати якийсь час. 2》 наказ. сп. почекай, почекайте. Уживається як застереження або нахваляння, погроза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почекати — ПОЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Чекати якийсь час. Я попросив шофера почекати і зайшов сам до середини. Мене зустрів адміністратор кінофабрики (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. почекати — ПОСТРИВА́Й (ПОСТРИВА́ЙТЕ) (ужив. як застереження, заперечення, погроза тощо), ПОЧЕКА́Й (ПОЧЕКА́ЙТЕ), ЗАЖДИ́ (ЗАЖДІ́ТЬ), ПОСТІ́Й (ПОСТІ́ЙТЕ) розм. рідше, ПОТРИВА́Й (ПОТРИВА́ЙТЕ) заст. Словник синонімів української мови
  5. почекати — Почека́ти, -ка́ю, -ка́єш кого, чого, на кого, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. почекати — Почека́ти, -ка́ю, -єш гл. Подождать. О, почекайте лиш, не буде в вас охоти за живота чортам служить! Греб. 379. Словник української мови Грінченка