почекати
ПОЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод.
1. Чекати якийсь час.
Я попросив шофера почекати і зайшов сам до середини. Мене зустрів адміністратор кінофабрики (Ю. Яновський);
Ганна ще якийсь час почекала, ніби перевіряючи у думках, чи все зроблено і перевірено, чи все приготовлено на маленькому столі (В. Собко).
2. наказ. сп. почека́й, почека́йте. Уживається як застереження або нахваляння, погроза.
– Ох, коли б не та розлучниця, не знала б я такого лиха! Але почекай! Прийде й твоя черга (М. Коцюбинський);
– Почекай, що це за тупіт од лісу? – сказав [Мірошниченко] насторожено (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почекати — почека́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почекати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Чекати якийсь час. 2》 наказ. сп. почекай, почекайте. Уживається як застереження або нахваляння, погроза. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почекати — ПОСТРИВА́Й (ПОСТРИВА́ЙТЕ) (ужив. як застереження, заперечення, погроза тощо), ПОЧЕКА́Й (ПОЧЕКА́ЙТЕ), ЗАЖДИ́ (ЗАЖДІ́ТЬ), ПОСТІ́Й (ПОСТІ́ЙТЕ) розм. рідше, ПОТРИВА́Й (ПОТРИВА́ЙТЕ) заст. Словник синонімів української мови
- почекати — Почека́ти, -ка́ю, -ка́єш кого, чого, на кого, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- почекати — ПОЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. 1. Чекати якийсь час. Я попросив шофера почекати і зайшов сам до середини. Мене зустрів адміністратор кінофабрики (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- почекати — Почека́ти, -ка́ю, -єш гл. Подождать. О, почекайте лиш, не буде в вас охоти за живота чортам служить! Греб. 379. Словник української мови Грінченка