почерпати

ПОЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЧЕРПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.

Здобувати знання, навички від кого-небудь, діставати матеріал для роботи з якогось джерела.

Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (А. Хижняк);

Якуб Колас багато цінного почерпнув з нової української літератури та української народно-поетичної творчості (із журн.);

// Наповнюватися, відновлювати свій склад за рахунок чогось.

В безнастанному русі з'являються речі невпинно Скрізь у просторі всесвітнім, і скрізь, до осідків найнижчих Бистрі матерії тільця одвіку вони почерпають... (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. почерпати — почерпа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. почерпати — -аю, -аєш, недок., почерпнути, -ну, -неш, док., перех. Здобувати знання, навички від кого-небудь, діставати матеріал для роботи з якогось джерела. || Наповнюватися, відновлювати свій склад за рахунок чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почерпати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. почерпати — ПОЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЧЕРПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Здобувати знання, навички від кого-небудь, діставати матеріал для роботи з якогось джерела.  Словник української мови в 11 томах
5. почерпати — Почерпа́ти, -па́ю, -єш гл. Черпать нѣкоторое время.  Словник української мови Грінченка