почесно

ПОЧЕ́СНО.

Присл. до поче́сний.

Черниш поставив його на перший взвод, яким раніше сам командував. Для Сагайди це було почесно і неабияк тішило його самолюбство (О. Гончар);

Працювати в одній з галузей основних потреб людини так само почесно та цікаво, як і в усіх інших (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. почесно — поче́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. почесно — Присл. до почесний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почесно — ПОЧЕ́СНО. Присл. до поче́сний. Черниш поставив його на перший взвод, яким раніше сам командував. Для Сагайди це було почесно і неабияк тішило його самолюбство (Гончар, III, 1959, 389)...  Словник української мови в 11 томах