почивати

ПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док., заст.

1. Спати, впадати в сон.

Грицько, правда, вже й підвівся був, та, побачивши, що мати так покійно почиває коло його, почухався, ліг і знову задрімав (Панас Мирний);

* Образно. Крізь верби сонечко сіяє І тихо гасне, День погас, І все почило (Т. Шевченко).

2. тільки недок., заст. Покоїтися, лежати в труні, в могилі, спочивати вічним сном (про прах, тіло).

– Бог послав тобі сей дом; почивай у нім; нехай ні один злий чоловік не поворушить твоїх кісточок ні руками, ні язиком (Г. Квітка-Основ'яненко).

◇ (1) Почи́ти одві́чним сном – померти.

Почив герой війни в чужім краю одвічним сном. Земля тобі пером! (І. Гончаренко).

Значення в інших словниках

1. почивати — почива́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. почивати — див. спати  Словник синонімів Вусика
3. почивати — -аю, -аєш, недок., почити, -ину, -инеш, док., заст. 1》 Спати, впадати в сон. 2》 тільки недок., заст. Покоїтися, лежати в труні, в могилі, спочивати вічним сном (про прах, тіло).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. почивати — ПОКО́ЇТИСЯ (бути похованим де-небудь), СПА́ТИ розм., ПОЧИВА́ТИ заст., СПОЧИВА́ТИ заст. — Ґрати навколо наших святих, що покояться на кладовищі монастирському, робити треба (Н.  Словник синонімів української мови
5. почивати — ПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док., заст. 1. Спати, впадати в сон. Грицько, правда, вже й підвівся був, та, побачивши, що мати так покійно почиває коло його, почухався, ліг і знову задрімав (Мирний, IV, 1955, 89); *Образно.  Словник української мови в 11 томах