почокатися

ПОЧО́КАТИСЯ, аюся, аєшся.

Док. до чо́катися.

Він почокався невміло За день, що щастям підкотив (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. почокатися — почо́катися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. почокатися — -аюся, -аєшся. Док. до чокатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почокатися — ПОЧО́КАТИСЯ, аюся, аєшся. Док. до чо́катися. Він почокався невміло За день, що щастям підкотив (Мал., Любов, 1946, 43).  Словник української мови в 11 томах