почоломкати

ПОЧОЛО́МКАТИ, аю, аєш, кого, розм.

Док. до чоло́мкати.

У хаті діда почоломкав [Тимофій] І побажав йому ста літ (А. Малишко);

* Образно. Де він тепер?.. Чи його почоломкала куля ворожа, чи він зрадив її, безталанну, й забув свої присягання? (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. почоломкати — почоло́мкати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. почоломкати — -аю, -аєш, перех., розм. Док. до чоломкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почоломкати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док.  Словник синонімів української мови
4. почоломкати — ПОЧОЛО́МКАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до чоло́мкати. У хаті діда почоломкав [Тимофій] І побажав йому ста літ (Мал., Битва, 1943, 198); *Образно. Де він тепер?.. Чи його почоломкала куля ворожа, чи він зрадив її, безталанну, й забув свої присягання? (Стар., Облога.., 1961, 7).  Словник української мови в 11 томах