1. Словник української мови у 20 томах

почоломкати

ПОЧОЛО́МКАТИ, аю, аєш, кого, розм.

Док. до чоло́мкати.

У хаті діда почоломкав [Тимофій] І побажав йому ста літ (А. Малишко);

* Образно. Де він тепер?.. Чи його почоломкала куля ворожа, чи він зрадив її, безталанну, й забув свої присягання? (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почоломкати — почоло́мкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. почоломкати — -аю, -аєш, перех., розм. Док. до чоломкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почоломкати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
  4. почоломкати — ПОЧОЛО́МКАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до чоло́мкати. У хаті діда почоломкав [Тимофій] І побажав йому ста літ (Мал., Битва, 1943, 198); *Образно. Де він тепер?.. Чи його почоломкала куля ворожа, чи він зрадив її, безталанну, й забув свої присягання? (Стар., Облога.., 1961, 7). Словник української мови в 11 томах