почоломкати
ПОЧОЛО́МКАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до чоло́мкати.
У хаті діда почоломкав [Тимофій] І побажав йому ста літ (Мал., Битва, 1943, 198);
*Образно. Де він тепер?.. Чи його почоломкала куля ворожа, чи він зрадив її, безталанну, й забув свої присягання? (Стар., Облога.., 1961, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почоломкати — почоло́мкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- почоломкати — -аю, -аєш, перех., розм. Док. до чоломкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почоломкати — ПОЧОЛО́МКАТИ, аю, аєш, кого, розм. Док. до чоло́мкати. У хаті діда почоломкав [Тимофій] І побажав йому ста літ (А. Малишко); * Образно. Де він тепер?.. Чи його почоломкала куля ворожа, чи він зрадив її, безталанну, й забув свої присягання? (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
- почоломкати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови