почтити
ПОЧТИ́ТИ, ти́ш, док., кого, що, книжн., рідко.
Те саме, що ушанува́ти.
Русин шука кладовища, Почтити гріб Федьковича (І. Франко);
// Пригостити, почастувати.
Ми тепер хотіли б почтити вас обідом (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)