почужатися

ПОЧУЖА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм., рідко.

Стати чужими один одному, перестати родичатися.

Вони кревні, та почужались (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. почужатися — почужа́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. почужатися — -аємося, -аєтеся, док., розм., рідко. Стати чужими один одному, перестати родичатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почужатися — ПОЧУЖА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм., рідко. Стати чужими один одному, перестати родичатися. Вони кревні, та почужались (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. почужатися — Почужатися, -жаюся, -єшся гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын.  Словник української мови Грінченка