почукикати

ПОЧУКИ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, розм.

Чукикати якийсь час.

Вона не своя, коли вибереться той день, що хрещениці не побачить, не почукикає на руках (Панас Мирний);

Шмалько взяв дитину, почукикав, потім легенько, мов м'яча, кілька разів підкинув угору (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. почукикати — почуки́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. почукикати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Чукикати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почукикати — ПОЧУКИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Чукикати якийсь час. Вона не своя, коли вибереться той день, що хрещениці не побачить, не почукикає на руках (Мирний, IV, 1955, 68); Шмалько взяв дитину, почукикав, потім легенько, мов м’яча, кілька разів підкинув угору (Добр., Очак. розмир, 1965, 375).  Словник української мови в 11 томах