почукикати
ПОЧУКИ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, розм.
Чукикати якийсь час.
Вона не своя, коли вибереться той день, що хрещениці не побачить, не почукикає на руках (Панас Мирний);
Шмалько взяв дитину, почукикав, потім легенько, мов м'яча, кілька разів підкинув угору (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почукикати — почуки́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- почукикати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Чукикати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почукикати — ПОЧУКИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Чукикати якийсь час. Вона не своя, коли вибереться той день, що хрещениці не побачить, не почукикає на руках (Мирний, IV, 1955, 68); Шмалько взяв дитину, почукикав, потім легенько, мов м’яча, кілька разів підкинув угору (Добр., Очак. розмир, 1965, 375). Словник української мови в 11 томах