1. Словник української мови в 11 томах

почукикати

ПОЧУКИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Чукикати якийсь час.

Вона не своя, коли вибереться той день, що хрещениці не побачить, не почукикає на руках (Мирний, IV, 1955, 68);

Шмалько взяв дитину, почукикав, потім легенько, мов м’яча, кілька разів підкинув угору (Добр., Очак. розмир, 1965, 375).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почукикати — почуки́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. почукикати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Чукикати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почукикати — ПОЧУКИ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, розм. Чукикати якийсь час. Вона не своя, коли вибереться той день, що хрещениці не побачить, не почукикає на руках (Панас Мирний); Шмалько взяв дитину, почукикав, потім легенько, мов м'яча, кілька разів підкинув угору (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах