почухувати

ПОЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод.

Чухати час від часу.

Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Панас Мирний);

Величай почухував замислено борідку (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. почухувати — почу́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. почухувати — -ую, -уєш, недок., перех. Чухати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почухувати — ПОЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Чухати час від часу. Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Мирний, IV, 1955, 302); Величай почухував замислено борідку (Коп., Земля.., 1957, 70).  Словник української мови в 11 томах