почухувати
ПОЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод.
Чухати час від часу.
Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Панас Мирний);
Величай почухував замислено борідку (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почухувати — почу́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- почухувати — -ую, -уєш, недок., перех. Чухати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почухувати — ПОЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Чухати час від часу. Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Мирний, IV, 1955, 302); Величай почухував замислено борідку (Коп., Земля.., 1957, 70). Словник української мови в 11 томах