1. Словник української мови в 11 томах

почухувати

ПОЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Чухати час від часу.

Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Мирний, IV, 1955, 302);

Величай почухував замислено борідку (Коп., Земля.., 1957, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почухувати — почу́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почухувати — -ую, -уєш, недок., перех. Чухати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почухувати — ПОЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод. Чухати час від часу. Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Панас Мирний); Величай почухував замислено борідку (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах