поширений
ПОШИ́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до поши́рити 1.
Осередній дворик .. оточений будовою з галереєю під аркадами, що поширена посередині виступом рундука і ложею (великою нішею) (Леся Українка).
2. у знач. прикм. Який часто трапляється, широко відомий, популярний.
Вживання старої, традиційної форми для виявлення нового змісту становить один із дуже поширених у літературі прийомів (М. Рильський);
// Наявний у великій кількості, представлений великою кількістю.
Особливо поширені соснові ліси в Карпатах там, де в будові гір беруть участь пісковики (з наук. літ.);
Поширеною категорією археологічних знахідок на городищах є речі, що належать до ремісничих знарядь (з наук. літ.).
3. у знач. прикм. Розширений, більший обсягом, розміром, ніж звичайно.
Він .. стояв, зігнувшись над пательнею, і з утіхою ласуна, з поширеними ніздрями розкошував пахощами смачної страви (М. Коцюбинський);
В її [вдови] поширених очах Застигли муки біль і страх (М. Стельмах);
За поширеного опіку .. розвивається шок (з наук.-попул. літ.);
// Вільний, який припускає відступи від буквального розуміння.
Поширене тлумачення жанру утруднює класифікацію народної творчості (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)