пошматований

ПОШМАТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пошматува́ти.

Пан глянув на блідий видочок хлопчини, на його одежу пошматовану й сягнув у кишеню (М. Коцюбинський);

Кого поховають товариші в братських могилах, кого птахи поклюють по чужих болотах, хто пошматований розлетиться впрах на гігантських фугасах (О. Довженко);

Шістнадцяте століття і початок сімнадцятого – великий час в історії українського народу. Землі його були пошматовані державними кордонами (з наук.-попул. літ.);

[Микита:] Що з того, що я багатий, коли серце моє пошматоване гірш старцевої одежі?.. (М. Кропивницький);

// пошмато́вано, безос. пред.

Дуже добре розуміє [Юля].., чому не пошматовано її спини батогами (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. пошматований — пошмато́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пошматований — див. драний  Словник синонімів Вусика
3. пошматований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошматувати. || пошматовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пошматований — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
5. пошматований — Пошмато́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пошматований — ПОШМАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошматува́ти. Пан глянув на блідий видочок хлопчини, на його одежу пошматовану й сягнув у кишеню (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах