пошпигувати
ПОШПИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
Шпигати час від часу.
Ноги аж гарячі. Тiльки в спину пошпигує та в носi лоскоче – круте повiтря на морозi, не продихнеш (Григір Тютюнник);
Я втупився собі в босi ноги в пилюцi пiсля дороги i чув, як дрiбнi голочки пошпигують менi у вуха, у щоки, шию – все горить (Григір Тютюнник);
Ступає босими ногами по попеченій сонцем стежці й почуває, як тисячі голочок пошпигують у підошви. Пошпигують тонко, приємно (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)